Остеохондроз поперекового відділу хребта грижа

Симптоми і лікування остеохондрозу поперекового відділу

Що таке остеохондроз поперекового відділу хребта? Як лікувати поперековий остеохондроз? І чи правда, що остеохондроз не лікується взагалі?Розглядаючи статистику захворюваності, з кожним роком кількість хворих не зменшується. Міжхребцевий остеохондроз, вражає, як молодий організм, так і людей старшого віку. Як лікувати остеохондроз поперекового відділу хребта, та основні симптоми поперекового остеохондрозу, докладно розповість невропатолог або остеопат.

Остеохондроз досить поширений недуга. Під нездужанням мається на увазі зміна форми хребців і зменшення еластичності міжхребцевих дисків, внаслідок порушення живлення кліток. Поперековий відділ хребта страждає неспроста. Перебуваючи в нижньому відділі хребетного стовпа, хребці беруть на себе максимальне навантаження. При піднятті тягарів, вся сила, діюча на тіло, загрожує виснаженням міжхребцевого простору і це веде до здавлення корінців нервів. Звідси і починають проявлятися ознаки поперекового остеохондрозу.

У кожного захворювання, є сприятливі фактори, діючі на організм негативно. Остеохондроз поперекового відділу теж має свої причини виникнення. Лікарі не виключають причину, передачі захворювання на генетичному рівні. Вважається, що, якщо у батьків є проблеми з порушенням харчування міжхребцевих дисків, то велика ймовірність що і дітей ця проблема не обійде. Одна з найбільш популярних причин, це важка фізична праця. Піднімаючи тяжкості, велика частина навантаження йде на попереково-крижовий відділ хребта.

Не менш розповсюджена причина хвороби, ожиріння. Зайва вага, який накопичується в організмі, тисне на хребетний стовп, і викликає больові відчуття. Здається, ні до чого серйозного не призведе порушення постави, але це теж одна з причин зношування міжхребцевих дисків, яка переходить у остеохондроз. Важливе місце займають травми спини. Несприятливо ще даються взнаки удари, або підняття важких предметів у погано підготовленого спортсмена, або не точно підібрана навантаження.

Найпоширеніша причина, погіршує живлення клітин дисків – малорухливий спосіб життя.

Щоб підтримувати організм у нормі, людині потрібна помірна навантаження. Обмежена або зовсім відсутня рухова активність призводить до зниження швидкості кровообігу. Як наслідок, м’язи спини, не отримуючи потрібних поживних речовин, слабшають, і підвищується навантаження на поперековий відділ хребта. Так само з роками хребет стає не таким рухливим, як у молодості, еластичність міжхребцевих дисків знижується, що і призводить до захворювання.

Інфекційні хвороби, або запальний процес вражаючі кістки або суглоби, призводять до зміни структури хребців. Вроджені аномалії розвитку скелета, або ж відхилення у розвитку кістково-м’язової системи. Плоскостопість, веде до руйнування сегментів хребта, з-за відсутності амортизації в кінцівках. Велика частина навантаження доводиться не на ноги, а на поперек, що і веде до деформації сегментів. Частою причиною різних захворювань, є стресові ситуації. Тому поперековий остеохондроз та його симптоми, не є винятком. Сильне нервове потрясіння, може послужити поштовхом до затискання нервових закінчень, і викликати напад болю. Частіше стрес є причиною остеохондрозу у жінок, вони більш схильні до емоцій, чим чоловіки.

Початкову стадію захворювання, лікарі діагностують рідко. Тому виявити первинні симптоми остеохондрозу поперекового відділу, важко. Прояв недуги, відбувається поступово. Так як головний прояв це біль у попереку, існує поділ больових відчуттів на 3 групи, які в свою чергу, характеризують симптоми і ознаки остеохондрозу поперекового відділу.

  • Люмбаго – нападоподібний біль, що виникає у відповідь на різке рух, або підняття тяжкості. При спробах, прийняти інше положення, больові відчуття стають ще сильнішими, аж до прострілів.
  • Люмбалгія – біль наростає, і стає регулярною. Уражаються м’язові волокна і міжхребетні хрящі. Люмбалгія буває наслідком люмбаго.
  • Люмбоишалгия – хворобливі відчуття жару або холоду в поперековій ділянці та нижніх кінцівках. Виникають вони, у відповідь на защемлення корінців спинного мозку.

Другим за важливістю, при діагностиці захворювання симптомом є обмеження рухової активності, зважаючи хворобливих відчуттів. Намагаючись виконати звичну для себе роботу, або вправа, людина відчуває посилену біль, яка може уражати всю ногу. Навіть перебуваючи в сидячому положенні, хворий відчуває відчуття поколювання від попереку до стопи.

Не менш важливе значення має місцеве зниження температури і зміна кольору шкіри, вона стає сухою і блідою. Оніміння, слабкість в м’язах нижніх кінцівок свідчить про прогресування захворювання. Самим важким явищем, що виявляється на останньому ступені остеохондрозу поперекового відділу, є порушення функцій органів таза. До постійним виснажливим болів, приєднуються нетримання калу і сечі, або, навпаки, затримка виведення.

  • Радимо прочитати: чим небезпечний остеохондроз і чи можна його вилікувати?

Діагностуючи захворювання, виділяють чотири стадії остеохондрозу попереково крижового відділу хребта. Для кожної стадії, характерні симптоми остеохондрозу поперекового відділу хребта, до яких приєднуються болі в області крижів.

У процесі прогресування захворювання, остеохондроз може спускатися на заключний відділ хребта, — куприк. Захворювання називається остеохондроз крижового відділу хребта. З’являються гострі, приступоподібні болі в області куприка. Найбільше в цьому випадку страждають жінки. Їх анатомічну будову організму, і вікові зміни в ньому, сприяють розвитку міжхребцевого остеохондрозу. Остеохондроз у жінок часто ускладнюється іншими внутрішніми захворюваннями.

Симптоми попереково крижового остеохондрозу, мають деяку відмінність, від остеохондрозу попереку. Симптоми проявляються в порушеннях функціонування органів тазу, чим ускладнюють підбір правильного лікування і діагностику причини захворювання. З’являються такі ознаки, як прискорене сечовипускання, нетримання сечі і калу. При не правильній діагностиці, виникають ускладнення.

Лікування поперекового остеохондрозу, також відрізняється від стадії захворювання.

  1. Перша, і вона ж початкова стадія хвороби характеризується проявом болю в попереку — люмбаго, спазмом м’язів, місцевої набряком шкіри.
  2. Друга стадія починається з люмбалгії. Болі стають регулярними і інтенсивніше, чим в початковій стадії. У суглобах хребта, може з’явитися не характерна рухливість, яка посилює больові відчуття. Біль відчувається по ходу сідничного нерва. Рідше, можуть порушуватися функції внутрішніх органів.
  3. Третя стадія характеризується появою міжхребцевих гриж. Хребет деформується, Викривлення можуть бути вліво або вправо, це сколіоз, вперед – лордоз, назад – кіфоз. За рахунок цього, людину мучать постійні гострі болі.
  4. Четверта стадія, найважча. З-за постійних сильних болів, рух хворого утруднене. Не почавши лікування вчасно, людина може назавжди залишитися інвалідом.

Радимо прочитати: види остеохондрозу, ступені та симптоми.

Найпоширеніше ускладнення-це порушення функцій органів сечостатевої системи. Разом з нетриманням, сечі і калу, виникає запалення у сечо-статевих органах, і в прямій кишці. При більш вираженому ураженні хребців, виникає роздратування за напрямом сідничного нерва, і його запалення. Протрузія міжхребцевого диска, дуже небезпечне ускладнення. Протрузія – це прикордонний стан міжхребцевого диска, яке може призвести до такого ускладнення, якщо не почати вчасно лікування. Вона виникає внаслідок проходить дегенеративного зміни в хребті.

Наслідком протрузії є грижа диска. Яка проявляється зміною його форми, і розривом оболонки міжхребцевого диска.

Постійне здавлювання корінців нервів спинного мозку і запалення призводить до такого ускладнення, як радикуліт.

Може виникнути повна непрохідність спинномозкового каналу. За рахунок нестабільності в попереково крижовому відділі, у чоловіків виникають застійні явища в малому тазу, що призводять до імпотенції. У жінок це призводить до запальних захворювань матки, яєчників і придатків. З боку нирок, це ниркова коліка, яку не можуть вирішити, поки не почнуть лікувати остеохондроз попереку. Параліч нижніх кінцівок, який може прикувати людини до інвалідного крісла. Своєчасно проведене діагностування і вчасно розпочате лікування, остеохондрозу поперекового відділу хребта, сприяє не допустити ці ускладнень та уникнути інвалідизації.

  • Читайте також: Гіперлордоз поперекового відділу хребта

Розберемо поперековий остеохондроз симптоми і лікування. В сучасний час, медицина здатна добитися одужання людини, що страждає остеохондрозом. Лікування остеохондрозу попереково крижового відділу хребта, триває довгий час. Хвора людина, у якого міжхребцевий остеохондроз, з’явився вперше, все одно буде задаватися питанням, чи можна вилікувати остеохондроз, і як позбутися від нього назавжди?

  • Радимо прочитати: як лікувати поперековий остеохондроз в домашніх умовах?

Що робити? Лікується чи остеохондроз нижнього відділу хребта? Для початку треба повністю переглянути свій спосіб життя. Зробити певні висновки. Рухатися до заповітної мети лікування, потрібно кожен день без перерв. При остеохондрозі поперекового відділу хребта, величезне значення має комплексне лікування захворювання. Лікування попереково крижового остеохондрозу включає кілька методик.

Консервативне лікування, засноване на прийомах масажу, які при грамотному проведенні, здатні зняти м’язовий спазм, і поліпшити харчування м’язових волокон. За рахунок поліпшення трофіки, корсет м’язів спини, зміцнюється. Постава приймає правильне розташування, від якого залежить поява різних проблем з хребтом. Заняття лікувальною фізкультурою для поперекового остеохондрозу, дуже корисні, але потрібно вправлятися в період ремісії, між загостреннями. Займаючись в гострий період хвороби, можна тільки погіршити ситуацію, і нашкодити своєму здоров’ю.

Також буде цікаво: нікотинова кислота при остеохондрозі.

Мануальна терапія так само ставитися до консервативного лікування. Виконувати її повинен професіонал, спеціально навчений цій техніці. Завдяки цій терапії, хребет можна повернути в потрібне положення. Іноді цей спосіб є найбільш ефективним. Проводити таку процедуру, потрібно в підгострий період.

Дотримання дієт, людям страждаючим ожирінням, ведення здорового способу життя і дотримуватися здорового харчування, не завадить нікому. А людям з такою недугою, піде тільки на користь. Так як зайва вага, це одна з причин появи остеохондрозу. Не менш ефективним способом лікування є фізіотерапія. Магнітотерапія, УВЧ здатні при тривалому лікуванні, покращувати кровообіг ураженої ділянки при поперековому остеохондрозі. Так само вони мають судинорозширювальний і знеболюючий ефект.

Медикаментозний тип лікування. Як вилікувати остеохондроз поперекового відділу хребта медикаментозно? Яке повинно бути лікування, всі ці питання дуже цікавлять захворілої людини. Лікування ділиться на два види. У першому випадку під час гострого періоду міжхребцевого остеохондрозу, препарати спрямовані на усунення болю і запального процесу. Застосовуються засоби, які звільняють затиснуті корінці спинних нервів. До них відносяться міорелаксанти, глюкокортикостероїди, блокади, НПЗЗ. Для другого періоду між загостреннями, застосовуються засоби, що сприяють поліпшенню кровообігу, відновлення м’язових і нервових волокон, пошкоджених тканин організму. З цією метою використовуються вітаміни і препарати рослинного і тваринного походження.

Для поліпшення кровообігу, використовують судинні препарати, а також зігрівальні і знеболюючі мазі.

Нейрохірургами проводяться мікрохірургічні і ендоскопічні операції на хребетному стовпі. Ці способи більш поширені, і до видалення вдаються у випадку неефективності інших методів лікування. Коли не досягли ефекту від медикаментозної терапії, і з’являються такі ускладнення як грижа, показана операція з видалення ураженого диска.

Профілактика остеохондрозу поперекового відділу, полягає, виключення факторів ризику, що призводять до даного захворювання. Щоб не думати про те, як вилікувати поперековий остеохондроз, потрібно запобігти його появі. Усунення причин, є головним профілактичним заходом.

  • Читайте також: профілактика остеохондрозу.

Нормована фізична активність, зміцнення м’язів спини, попередження максимального навантаження на поперековий відділ, запобігання розвитку захворювань, що призводять до остеохондрозу, все це і є заходи профілактики, що дозволяють не допустити симптоми попереково крижового остеохондрозу. Дотримуючись цих простих принципів, ви зберігаєте своє здоров’я і продовжуєте життя. Адже не дотримуючись лікування та профілактику, ви можете не повернутися до повноцінного життя ніколи

Читайте также:  Физическая реабилитация для поясничного остеохондроза

источник

Міжхребцева грижа, грижа міжхребцевого диска, мікродискектомія, хребетна грижа, міжхребетна грижа лікування, хребетна грижа лікування, міжхребцева грижа операція, грижа міжхребцевого диска операція, остеохондроз, лікування остеохондрозу, біль у спині, біль у попереку, грижа хребта, грижа шийного відділу хребта, грижа поперекового відділу хребта, грижа грудного відділу хребта, Міжнародний центр нейрохірургії.

Хребет людини складається з хребців, між якими розташовані міжхребцеві диски (intervertebral disc). Хребет ділиться на 3 основні відділи: шийний (7 хребців), грудний (12 хребців), поперековий (5 хребців). Внизу від поперекового відділу розміщена крижова кістка. Закінчується хребет куприком (хвостова кістка).

Міжхребцеві диски дають можливість хребту рухатися і забезпечують його амортизацію, пом’якшуючи навантаження. Складається диск з жорсткого зовнішнього фіброзного кільця (annulus fibrosus) і м’якого внутрішнього пульпозного ядра (nucleus pulposus).

Коли виникає грижа міжхребцевого диска, відбувається розрив фіброзного кільця і невелика частина пульпозного ядра виштовхується назовні. При великих розмірах грижі вона стискає нервовий корінець, що розташований поруч. Так виникає біль у нозі.

Не всі грижі потребують лікування, оскільки часто вони не стискають нервовий корінець, а якщо і стискають, то не завжди настільки, щоб викликати серйозні скарги.

Однак слід пам’ятати, що в деяких випадках грижа міжхребцевого диска може бути серйозною проблемою і при несвоєчасному лікуванні викликати незворотні ураження нервових структур, що в свою чергу може призвести до слабкості в кінцівках, порушення роботи тазових органів, паралічу.

Симптоми, які вказують на серйозність ураження нервових корінців:

  • Біль у нозі (ішіас, sciatica), особливо, коли поширюється нижче коліна — найхарактерніший симптом грижі міжхребцевого диска. Часто супроводжується відчуттям “мурашок” та онімінням ноги.
  • Біль у попереку (часто виникає за кілька тижнів або місяців до появи болю в нозі);

Біль посилюється при сидінні, кашлі, чханні, намаганні нагнутися вперед та при поворотах на інший бік під час сну.

Симптоми, які вказують на серйозність ураження нервових корінців:

  • Слабкість рухів у нозі (частіше в стопі або коліні);
  • Порушення сечовипускання (затримка сечі, нетримання сечі);
  • Порушення контролю дефекації;
  • Оніміння в області промежини;
  • Порушення ходи (у важких випадках — параліч).

Як вже було сказано вище, часто грижа міжхребцевого диска може існувати не проявляючи себе. Доказом цього є часті випадки виявлення грижі на магнітно-резонансних томограмах (МРТ) у пацієнтів, що не мають ніяких скарг.

Негайно звертайтеся до нейрохірурга, якщо у вас є хоча б один з нижченаведених симптомів:

  • Ви втрачаєте контроль над сечовипусканням;
  • Ви втрачаєте контроль над дефекацією;
  • Ви відчуваєте оніміння в області промежини;
  • У вас з’явилася cлабкість рухів у нозі (стопі, коліні);
  • Вас паралізує.

Важливо пам’ятати, що при описаних вище симптомах звертатися за медичною допомогою потрібно протягом перших 24 годин, так як затягування часу може призвести до незворотності втрачених функцій (контроль над тазовими органами, здатність ходити).

Причиною таких ускладнень при грижах міжхребцевих дисків можуть бути великі розміри грижі, яка в деяких випадках може перекривати канал хребта і здавлювати всі нерви, що проходять у ньому. Цей синдром прийнято називати синдромом кінського хвоста, і він потребує невідкладного хірургічного лікування.

Стан, коли відмічається слабкість або відсутність рухів в стопі, називається парезом стопи і свідчить про порушення функціонування нервового корінця. При парезі стопи операцію необхідно виконати в перші 7 днів після його виникнення.

Незважаючи на міцність, міжхребцеві диски мають деякі слабкі місця. У міжхребцевому диску відсутні кровоносні судини. Живлення диска здійснюється за рахунок дифузії (просочування) з навколишніх тканин. При цьому поживні речовини більш активно надходять в диск лише в момент рухів хребта. Сучасний спосіб життя людини не забезпечує необхідної рухової активності (наприклад, офісна робота), що веде до погіршення живлення міжхребцевих дисків і, як наслідок, зниження їх міцності і розриву.

Не менш деструктивний ефект на міжхребцевий диск створює і важка фізична праця, особливо, яка пов’язана з підніманням важких предметів і роботою у незручній позі (наприклад, робота у полі в зігнутому положенні). Розрив фіброзного кільця і формування грижі міжхребцевого диска може статися навіть при травмуванні диска при надмірному одноразовому фізичному навантаженні (наприклад, під час підняття важкого предмету).

В останні роки дедалі більше уваги приділяється генетичній слабкості хребта. Зокрема, після чисельних досліджень, проведених за участю близнюків, що ведуть абсолютно різний спосіб життя, доведено, що на 60-70% дегенеративні зміни в хребті залежать саме від генетики. Особливо це актуально у випадках, коли ми спостерігаємо грижі міжхребцевих дисків у підлітків та молодих людей.

До інших факторів ризику виникнення грижі міжхребцевого диска належать:

  • Куріння. Куріння тютюну збільшує ризик виникнення гриж міжхребцевих дисків, оскільки знижується рівень кисню в крові, що призводить до нестачі життєво важливих поживних речовин в тканинах організму.
  • Вага. Надмірна вага викликає додаткові навантаження на диски в нижній частині спини. Іноді буває неможливо позбутися болю в спині, не привівши вагу в норму.
  • Зріст. У високих людей підвищений ризик виникнення грижі міжхребцевого диска. Високими вважаються чоловіки вище 180 см і жінки вище 170 см.

При виникненні болю в нозі та попереку для його полегшення вам іноді може знадобитися кілька днів ліжкового режиму. Однак, не варто залишатися в ліжку більше 2-3 днів, так як це може призвести до ослаблення м’язів хребта і посилення болю. У перші тижні після виникнення болю не рекомендовано виконувати будь-які спеціальні вправи, займатися фітнесом, аеробікою, бігом, шейпінгом тощо. Для підтримання фізичної форми в цей час можна рекомендувати плавання, велосипед, ходьбу. Якщо ви відчули наростання болю під час будь-якої фізичної активності, негайно припиніть її.

Серед лікарських препаратів тимчасово поліпшити стан можуть нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як диклофенак, ібупрофен, мелоксикам, целебрекс, напроксен, ацетамінофен та ін. Однак, приймаючи їх, не можна перевищувати рекомендовану добову дозу та загальну тривалість прийому (10 – 15 днів). Також варто обережно приймати ці препарати людям, які мають захворювання шлунка і кишечника (гастрит, виразка).

Щоб визначити, чи є у вас міжхребцева грижа, лікар збере анамнез і проведе неврологічне обстеження. Зокрема, він перевірить симптоми, що вказують на здавлення нервових структур, а при їх наявності дослідить, на скільки ці структури втратили свою функцію. Проте вирішальними в діагностиці захворювань хребта є такі методи обстеження, як:

  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Для створення зображень вашого тіла використовується магнітне поле. Це дослідження застосовується для підтвердження локалізації грижі міжхребцевого диска і визначення вражених нервів. МРТ є золотим стандартом діагностики гриж міжхребцевих дисків.

  • Комп’ютерна томографія (КТ). Краще, ніж МРТ показує стан кісток, проте погано показує стан м’яких тканин. Використовує іонізуюче випромінювання.
  • Рентгенографія. З появою КТ втрачає свою актуальність, проте все ще використовується в певних випадках. Зокрема, через можливість виконати знімок хребта стоячи. Рентгенівські знімки, як і КТ, не виявляють проблем, пов’язаних з м’якими тканинами.

У більшості випадків (80%) неускладненої грижі міжхребцевого диска хворі одужують без хірургічного лікування. Причиною цього є те, що з часом грижа втрачає воду, “висихає” і, як результат, зменшується в розмірах. Середній термін “висихання” грижі складає 6-12 місяців. Це природній процес, який не можливо прискорити. Широковживане поняття “лікування грижі без операції” насправді є всього-на-всього комплексом заходів, які полегшують біль під час очікування її природнього зменшення. До таких заходів можна віднести медикаментозне лікування, виконання блокад, призначення спеціальних вправ, фізіотерапії тощо.

Якщо звичайні знеболювальні не допомагають вам побороти біль у попереку, лікар може призначити більш сильні знеболювальні (іноді навіть наркотичні) та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Попри велику кількість НПЗП на ринку, всі вони мають приблизно однакову ефективність і різняться лише вираженістю побічних ефектів, тому настійливо рекомендуємо перед прийомом цих препаратів проконсультуватися з лікарем. Найбільш частими НПЗП, які використовуються для полегшення стану при болю в попереку є: Ібупрофен, Диклофенак (Диклоберл, Вольтарен, Олфен), Мелоксикам (Моваліс), коксиби (Аркоксія, Целебрекс) та ін. Через можливі побічні ефекти не рекомендується приймати НПЗД більше 15-20 днів. Найбільш частим побічним ефектом від тривалого прийому НПЗП є пошкодження слизової оболонки шлунку та кишківника, що може призвести до утворення виразок. Препарати інших груп, попри значне їх поширення на ринку, не довели свою ефективність при лікуванні грижі міжхребцевого диска та болю в спині. Рекомендовано застосовувати медикаментозне лікування тільки для полегшення при загостренні болю, а не як постійне лікування.

Якщо медикаметозне лікування виявилося не ефективним, хворому може бути рекомендовано виконати рентген-контрольовану блокаду. Суть методу полягає в тому, що під контролем рентгену через спеціальну голку до місця стиснення нервового корінця грижею вводять розчин гормонів та знеболюючих ліків.

Процедура виконується під місцевою анестезією. Весь процес пацієнт бачить на моніторі. Виписується додому через 2-3 години після процедури. Зазвичай, вже за кілька годин після процедури пацієнт відчуває значне зменшення болю. Тривалість знеболювального ефекту залежить від ступеня стиснення грижею нервового корінця. Приблизно у 50% хворих така блокада є пусковим механізмом до одужання. Таку процедуру можна повторювати 1 — 3 рази.

Локальне введення ліків дозволяє отримати максимальний ефект у місці болю при мінімальному системному впливі. Виконання таких блокад дозволяє контролювати больовий процес протягом тривалого часу, відстрочити або часто навіть уникнути хірургічного втручання.

У випадках, якщо біль не піддається контролю препаратами і епідуральними блокадами, якщо після 6 тижнів консервативного лікування біль не зменшився або якщо присутні симптоми, що вказують на можливі незворотні пошкодження нервів, пацієнту може знадобитися хірургічне лікування. Операції потребують близько 9 — 10% пацієнтів з грижею міжхребцевого диска.

Всесвітньо визнаним стандартом оперативного лікування грижі міжхребцевого диска є мікродискектомія. Операція виконується під загальною анестезією і триває близько 20-30 хвилин. Мікродискектомія виконується під спеціальним нейрохірургічним операційним мікроскопом з використанням мікроінструментів. Така операція є прикладом мініінвазивних технологій, що використовуються при захворюваннях хребта. Виконання її під мікроскопом дозволяє видалити грижу, не травмуючи сусідні тканини. Особливо це актуально для нервових структур, які розташовуються в безпосередній близькості.

Мініінвазивні технології зменшують больові відчуття в післяопераційному періоді, так само як і час, необхідний для відновлення. Виписка зі стаціонару проводиться на наступний день після операції.

*Вказана інформація взята з рекомендацій Агенства охорони здоров’я та клінічних досліджень США (Agency for Health Care Policy and Research, USA).

Видалення грижі лазером. Широко відомий метод лікування міжхребцевої грижі. Використовується як альтернатива до стандартного консервативного лікування у випадку, якщо немає показів до мікродискектомії. Має дуже вузькі покази і практично ніяких переваг перед стандартним консервативним лікуванням. Більш докладно про даний метод лікування ви можете ознайомитися у відповідному розділі.

Мануальна терапія. Ефективність мануальної терапії остаточно не доведена. Проведені дослідження не виявили будь-яких переваг застосування мануальної терапії як доповнення до зменшення фізичних навантажень і застосування знеболюючих та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Реально може використовуватися в перший місяць після виникнення проблем з попереком для зняття гострого нападу болю. Застосування мануальної терапії після 1 місяця не виправдано. Мануальна терапія також не показана при наявності ішіалгії (біль віддає в ногу нижче коліна) та при прогресуючому неврологічному дефіциті. Перед проведенням курсу мануальної терапії обов’язкове виконання магнітно-резонансної томографії (МРТ) для виявлення серйозних захворювань (наприклад, пухлини), при яких мануальна терапія строго протипоказана. Дуже спірним питанням є застосування мануальної терапії на шийному відділі хребта через численні ускладнення, які можуть виникнути.

Ін’єкції препаратів в тригерні точки. Суть методу полягає у введенні знеболюючих препаратів у спеціальні (тригерні) точки в області хребта. Ефективність методу не доведена і є сумнівною. Не рекомендується багаторазове використання даного методу для зняття болю в спині.

Витягування хребта. Витягування хребта проводиться з використанням різних методик. Прикладом може служити витягування у воді (підводне витяжіння хребта), витягування з використанням спеціальних пристроїв (дощок, турніків) і тренажерів, витягування при виконанні спеціальних вправ (кінезотерапія і т.п.). Незважаючи на можливе короткострокове зменшення болю, використання витягування визнано не ефективним. Перед такими процедурами обов’язкове виконання магнітно-резонансної томографії (МРТ). Протипокази схожі з протипоказами до мануальної терапії.

Носіння корсета. Дослідження не показали ефективності корсетів для зняття болю в попереку. Крім того, тривале носіння корсета може послабити м’язи хребта, що продовжить процес одужання. Допомагає короткотривало зняти біль при нестабільності хребта.

Акупунктура (голковколювання). Немає доказів ефективності лікування гострих нападів болю. Вважається, що може дещо полегшити хронічний біль у попереку.

Фізичні методи впливу (тепло, холод, ультразвук). Ефективність не доведена, однак застосування в домашніх умовах може дещо полегшити стан.

источник

При остеохондрозе поражаются межпозвоночные хрящи и диски. Позвоночник сжимает диски, которые расположены между позвонками, вместе с ними зажимаются и нервные окончания спинного мозга, что сопровождается болями в спине. Заболевание распространено по всему миру (почти 80 % населения страдает от этого недуга).

Причины остеохондроза поясничного отдела – малоподвижный образ жизни, травмы в области спины, наследственность, лишний вес, чрезмерные физические нагрузки.

Основные симптомы заболевания:

  • сильные боли в области поясницы, которые усиливаются при движении.
  • онемение нижних конечностей;
  • мышечные спазмы;
  • боли, отдающие в ногу;
  • прострелы в поясничной зоне.

В период обострения болезни пациенту становится легче, если он сразу при появлении боли укладывается в постель и принимает определенную позу: ложится на бок и старается как можно ближе придвинуть колени к подбородку, подложив под голову, поясницу и колени валики или подушки. При спазмах рекомендуется накрывать больное место теплым пледом или одеялом из натуральных тканей.

Современные методы снятия сильного болевого синдрома при остеохондрозе поясничного отдела предполагают комплексную терапию:

  • для купирования боли делают укол анальгетика подкожно, затем блокаду внутримышечно;
  • после курса инъекций переходят к лечению таблетками. Наиболее часто применяют Пироксикам, Диклофенак, Трамадол;
  • обычно в комплексной терапии активно используется наружное лечение мазями, кремами и гелями, которые наносят на область поясничного отдела. Такие лекарственные препараты дают обезболивающий, расслабляющий и разогревающий эффект. Наиболее популярные средства – Фастум-гель, Долобене, Финалгон.

Чтобы обострения заболевания случались как можно реже, следует проводить профилактические меры – делать специальные упражнения, заниматься плаванием, правильно питаться, принимать витамин В.

При разрыве диска в поясничном отделе позвоночника появляется грыжа. Ее симптомы:

  • скованность конечностей;
  • острая, пронизывающая боль;
  • онемение и покалывание в ногах.

Грыжа доставляет физические страдания человеку и часто бывает причиной других заболеваний, в том числе у женщин может спровоцировать гинекологические болезни. У всех категорий больных на фоне грыжи нередко появляются сколиоз, простреливающие боли, которые могут держаться несколько недель; в некоторых случаях ограничивается подвижностей конечностей, вплоть до паралича.

Грыжа позвоночного отдела может появиться из-за сильных физических нагрузок, нарушенного обмена веществ в тканях, резких движений, при травмах позвоночника.

Лечение проводится консервативными или хирургическими методами. Основное направление в консервативном лечении – купирование боли и в дальнейшем предотвращение повторных приступов.

Лечение в период острого течения болезни:

  • предписан строгий постельный режим;
  • в некоторых случаях больному предлагают провести блокаду;
  • назначаются анальгетики и НПВП (нестероидные препараты).

После снятия острой боли медики продолжают лечение. Хороший результат дают специальная гимнастика, лечебный массаж и физиотерапия.

Правильное консервативное лечение должно улучшить состояние связочного аппарата. В последствии, чтобы болевые приступы случались реже, больной должен заботиться о своей спине – соблюдать меры профилактики, выполнять упражнения, проводить физиолечение по рекомендации врачей.

При тяжелой форме грыжи, если пациента мучают постоянные боли или болезнь затронула внутренние органы, больному рекомендуют оперативное вмешательство. Современная хирургия позволяет сделать операцию наиболее щадящими методами. Одним из самых передовых методов считается микродискэктомия (размер до 4 см).

Во втором случае грыжа удаляется эндоскопическим путем. Разрез еще меньше, больной встает на ноги уже на следующий день после операции. Есть ограничения для проведения такой операции, в том числе возможность хирургического вмешательства зависит от размера грыжи и места ее возникновения.

Корешковый синдром, который иногда называют радикулитом, развивается на фоне остеохондроза из-за необратимых изменений в позвонках и межпозвонковых дисках. Чаще всего локализуется в поясничной области. Заболевание сопровождается болевыми ощущениями различного характера, в том числе ноющими, острыми, резкими болями. Провоцируются боли неосторожные движения, переохлаждение, большая физическая нагрузка.

Симптомами корешкового синдрома являются:

  1. Боли в бедре, в нижней части живота, в паху, на половых органах.
  2. Боли от поясницы до колена и ниже – до передней поверхности голени.
  3. Боли от наружной поверхности бедра и голени до стопы и большого пальца.

Такая локализация зависит от группы поясничных корешков, которые затронуты заболеванием.

Лечение индивидуальное для каждого пациента. В остром периоде лечение начинают с обезболивающих препаратов: сначала делают уколы, затем переходят к таблеткам. Наиболее часто применяют Диклофенак, Баралгин, Ибупрофен.

При мышечных спазмах назначаются миорелаксанты (расслабляющие средства). Для укрепления спинномозговых корешков рекомендуется пить витамины группы В.

Одновременно лечение проводят гелями и мазями, которые обладают обезболивающим действием.

Заболевания позвоночника могут принести много страданий – они болезненны, сковывают движение, в тяжелых случаях приводят к параличу. В то время не стоит отчаиваться: достижения современной медицины, здоровое питание, гимнастика помогут человеку вести активный образ жизни долгие годы.

источник

Що собою являє попереково-крижовий остеохондроз? Як і всякий остеохондроз, це дегенеративно-дистрофічні зміни в хрящовій тканині міжхребцевих дисків, розташованих в даному відділі. Варто нагадати, що поперековий відділ хребта включає в себе 5 хребців. Стільки ж налічує і крижовий відділ. Але тут хребці з’єднані нерухомо у вигляді крижової кістки, яка є складовою частиною таза.

Причини і патогенез
Примітним є той факт, що остеохондроз попереково-крижового відділу хребта спостерігається набагато частіше, ніж шийний або грудної остеохондроз. Причому ізольоване ураження крижів практично не зустрічається. Як правило, крижовий відділ втягується вдруге після остеохондрозу попереку. Чому так? Щоб відповісти на це питання, варто трохи торкнутися анатомії і фізіології. Кожному з хребців поперекового і крижового відділу відповідає нервовий сегмент — ділянку спинного мозку відходять від нього передніми (руховими) і задніми (чутливими) нервовими корінцями.

Ще одна особливість поперекового відділу полягає в тому, що анатомічне розташування сегментів і відділів хребта тут не збігаються. Спинний мозок коротше, ніж спинномозковий канал. Він закінчується приблизно на рівні 12 грудного — 1 поперекового хребця. А відповідні спинномозковим сегментам волокна зібрані в спинномозковому каналі в нервовий пучок — т.зв. кінський хвіст. Крім того, з двох нижніх поперекових корінців і 3 верхніх крижових утворюється сідничний нерв.

Слід зазначити, що поперек відчуває на себе максимальну динамічну і статичну навантаження при підтримці тіла в постійній позі, ходьбі, підняття важких предметів, скоєнні координованих рухів. Тому хрящова тканина дисків тут зношується раніше, ніж в інших відділах. Крім того, міжхребцевий хрящ чуйно реагує на найменші негативні зміни в організмі при ендокринних, серцево-судинних і травних розладах. Найбільш уразливими при остеохондрозі є 4 і 5 поперековий сегмент.

Що втратив чинності вищевказаних причин свої еластичні властивості диск легко зміщується в бік при різких руху, зайвої фізичної активності. Цей процес називають дискової грижею. Залишилися без хрящової прокладки тіла хребців ще більше здавлюють один одного, в результаті чого порушуються і запалюються корінці спинномозкових нервів. У місці здавлювання тіл хребців з’являються патологічні кісткові розростання (спондильоз). Крім того, через дискової грижі можуть здавлювати не тільки спинномозкові нерви, але і кінський хвіст в спинномозковому каналі. Це ускладнення так і називають — синдром кінського хвоста.

Симптоми
боль в пояснице Сам по собі остеохондроз — процес безболісний. Вся справа в ускладненнях. Численні і далеко не приємні симптоми попереково-крижового остеохондрозу обумовлені грижею міжхребцевого диска, спондилезом, попереково-крижовий радикуліт , запаленням сідничного нерва, і синдромом кінського хвоста.

Провідною ознакою попереково-крижового остеохондрозу є біль. Причому за характером болю можна побічно судити про прогресуванні процесу. Спочатку біль не виходить за межі поперекової області. За характером вона тягне, ниючий, часто віддає в крижі. Хоча іноді вона виникає гостро, за типом прострілу (люмбаго) з швидким наростанням інтенсивності. При залученні в патологічний процес сідничного нерва біль з попереку і крижів поширюється на задню поверхню нижньої кінцівки. Особливо болісна біль в спині і в нижніх кінцівках може бути при синдромі кінського хвоста.

Біль при попереково-крижовому остеохондрозі практично завжди поєднується з патологічним напругою м’язів, порушенням чутливості і рухів. Виразність цих порушень також різна — від парестезій (поколювання, печіння, оніміння) до повної втрати чутливості (анестезії) з неможливістю здійснення рухів. Це стан невропатологи називають нижньої параплегией, тобто двостороннім паралічем нижніх кінцівок. При запущених формах остеохондрозу можливі і інші важкі наслідки — нетримання сечі і калу, м’язова атрофія нижніх кінцівок, у чоловіків — порушення потенції.

Лікування
Щоб цього не сталося, комплексне лікування остеохондрозу попереково-крижового відділу повинно включати в себе такі методи як:

• медикаментозна терапія
• фізіотерапевтичні процедури
• Лікувальна фізкультура (ЛФК)
• масажні процедури
• голковколювання
• Мануальна терапія.

Медикаментозна терапія при поперековому остеохондрозі представлена ​​такими групами препаратів як:

• Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)
• Стероїдні гормони
• хондропротектори
• Імуномодулятори
• Вітамінно-мінеральні комплекси.

З приводу НПЗЗ і стероїдних гормонів є розбіжності з-за побічних ефектів цих ліків (схильність до кровотеч, патологія шлунково-кишкового тракту). І якщо без стероїдних гормонів можна обійтися, то Диклофенак, Вольтарен, Ібупрфен, і інші НПЗЗ, як і раніше є провідною лікарської групою в лікуванні остеохондрозу. Поліпшити обмінні процеси в хрящовій тканині захистити її від ушкодження можна за допомогою імуномодуляторів, хондропротекторів, і вітамінів.

Якщо за допомогою ліків вдалося купірувати гострий період, то можна приступати до наступного етапу лікування попереково-крижового остеохондрозу за допомогою фізпроцедур, ЛФК та ​​масажу. Фізпроцедури включають в себе амплипульс, магнітотерапію, електрофорез, фонофорез, парафінолікування. Для досягнення ефекту бажано пройти 3 курсу фізпроцедур по 10 днів з двотижневою перервою.

ЛФК при попереково-крижовому остеохондрозі спрямована на зміцнення м’язів поперекового відділу і нижніх кінцівок, звільнення ущемлених нервів, розширення проміжків між хребцями. Спочатку фізичні навантаження мінімальні, виконуються в положенні лежачи — пацієнт згинає нижні кінцівки в колінному та тазостегновому суглобах з одночасним підняттям голови. Потім обсяг рухів розширюється. В подальшому вправи виконуються в положенні сидячи або стоячи.

У цьому плані примітна методика постізометричної релаксації. Суть її в наступному. В ході створюваної фізичного навантаження м’язи попереку рівномірно напружуються, після чого настає їх розслаблення. Так усувається патологічна напруга м’язів попереку і нижніх кінцівок при остеохондрозі. Ці вправи різні за своєю складністю. Найпростіший метод постізометричної релаксації — витягування спини в коліно-ліктьовому положенні. При цьому не слід ігнорувати деякі правила. Всі елементи виконуються на вдиху, а на видиху приймається вихідне положення. При посиленні болю заняття ЛФК припиняються.

Масаж також сприяє зміцненню м’язів попереку і поліпшенню обмінних процесів в оточуючих тканинах. В даному випадку спочатку масажуються нижні кінцівки, починаючи з гомілок і зі стоп. Рухи погладжують, потім розтирають і розминають. Потім проводять масаж стегон і попереку. Загальна тривалість сеансу масажу — не більше 10-15 хв. Відновити первинну анатомічну структуру поперекового відділу хребта можна за допомогою прямого ручного впливу в ході мануальної терапії. Закріпити ефект від всіх перерахованих вище метолу лікування можна на грязьових і бальнеологічних курортах.

источник

Деформація міжхребцевих дисків тягне за собою скорочення відстані між хребцями, защемлення нервових корінців і больові відчуття.
Зміст

Що таке остеохондроз попереково-крижового відділу хребта?

Причини та фактори розвитку захворювання

Ознаки і симптоми попереково-крижового остеохондрозу

Лікування остеохондрозу попереково-крижовій області

Що робити при загостренні захворювання?

Попереково-крижовий остеохондроз і вагітність

У положенні сидячи навантаження на хребетний стовп посилюється в півтора рази через розслаблення м’язового корсета.

Рис.: правильне і неправильне положення тіла
Факторами, що провокують появу та прогресування патології, є:

низька рухова активність — стосується людей, провідних сидячий, пасивний спосіб життя;

виконання фізичної роботи, підняття тягарів (часто виникають міжхребетні грижі), заняття важкою атлетикою;

неправильна постава і ходьба;

вроджені дефекти хребта, скелета в цілому, нерівномірність розвитку кістково-м’язової системи;

плоскостопість. В нормальному стані звід стопи амортизує навантаження при переміщенні; у людей, страждаючих плоскостопістю, все навантаження припадає на міжхребцеві диски, що викликає більш швидке руйнування останніх;

тривале перебування в незручній позі;

генетична схильність, спадкова крихкість хрящової тканини;

травми спини, особливо попереково-крижового відділу;

інфекційні захворювання (наслідок туберкульозу, остеомієліту);

захворювання ендокринної, серцево-судинної і травної системи;

запальні процеси, захворювання суглобів хребта (хвороба Бехтерева, ревматоїдний артрит);

гормональні порушення, зміни обміну речовин, складу крові;

неправильне харчування, режим дня, нестача корисних речовин;

вікові зміни (з віком хребці та диски втрачають рухливість і еластичність);

Вищевказані причини впливають на втрату еластичності міжхребцевих дисків. Деформовані диски при фізичних навантаженнях, різких рухах зміщуються в бік.
Так виникає дискова грижа.
При цьому відсутність хрящової прошарку між хребцями веде до здавлення, скорочення відстані між ними. Це тягне за собою обмеження і запалення корінців спинномозкових нервів (так званий синдром «кінського хвоста»).

Рис.: ішіас
Защемлення нервів у результаті остеохондрозу викликає корінцевий синдром:

в попереку виникає стріляючий біль;

виникає порушення чутливості шкірних покривів на ногах;

зниження сухожильних рефлексів;

мерзлякуватість нижніх кінцівок та спазм артерій стоп;

Спина втрачає гнучкість, а зміни положення тіла і підвищення навантаження на хребетний стовп викликають больові відчуття, змушуючи хворого не робити різких рухів.

Деформаційні процеси, викликані остеохондрозом, тягнуть за собою обмеження рухливості, труднощі в згинаннях, спазми поперекових м’язів.

У внутрішньому шарі фіброзного кільця утворюються тріщини, драглисте ядро починає в них проникатиме і дратувати розташовані там нервові закінчення.
З’являються первинні ознаки деформації міжхребцевих дисків:

рефлекторно-больові синдроми, у тому числі болю в області серця;

при фізичних навантаженнях, різких рухах виникають дискомфорт і слабкі болі в області попереку, спини і сідниць.

Болі при остеохондрозі 1 ступеня можуть бути стабільними (люмбалгія) або стріляючими (люмбаго). Такий біль, як правило, не викликає занепокоєння і не проявляється в інших умовах.

Хребет стає невластиво рухомим, може відчуватися холод або жар в області поясници.Симптоми попереково-крижового остеохондрозу набувають яскраво виражене забарвлення, болі стають відчутними.

Відбувається розрив фіброзного кільця і видавлювання драглистого ядра за його межі, утворюється грижа диска. Якщо ядро пролабує (видавлюється) у бік хребетного каналу, відбувається здавлювання корінців спинномозкових нервів, судин.

Рис.: протрузія міжхребцевого диска
Розмір виступу досягає 1-5 мм, що викликає подразнення нервових корінців, больовий синдром, що виникає при подразненні нерва в різних положеннях тіла.
Протрузія супроводжується:

источник

К дегенеративным осложнениям в позвоночном столбе относится межпозвоночная грыжа. Терапевтические занятия при грыже поясничного отдела позвоночника, в отличие от лечебных процедур при остеохондрозе, не дают положительного результата. Надрыв, разрыв и смещение диска между позвонками всегда сопровождается интенсивными болевыми ощущениями, усиливающимися при физической нагрузке. Развитие патологии вызывает необратимые изменения в нервных структурах спины, нарушает работу тазовых органов и может привести к параличу.

ВАЖНО ЗНАТЬ! Даже «запущенные» суставы можно вылечить дома, без операций и больниц. Просто прочитайте что говорит Валентин Дикуль читать рекомендацию.

В опорно-двигательной системе возможность двигаться и амортизацию позвоночника обеспечивают межпозвоночные диски. Их структура включает жесткое внешнее фиброзное кольцо и мягкое внутреннее пульпозное ядро. При развитии остеохондроза поясничного или шейного отдела позвоночника происходит разрыв кольца, вследствие чего небольшое количество ядра вытесняется наружу. Крупные смещения дисков сжимают нервные корешки, расположенные вокруг, и вызывают различные боли.

ЭТО действительно ВАЖНО! Эффективное и доступное средство от боли в суставах существует. узнать что за сердство >>

Взаимосвязь остеохондроза шейного или пояснично-крестцового отдела и позвоночной грыжи обуславливается диструктивно-дегенеративными изменениями в костно-суставной системе позвоночника, разрушающими фиброзное кольцо и студенистое ядро дисков. Патологические изменения способствуют потери их эластичности, нарушают амортизацию и систему фиксации, поддерживающую стабильность опорно-двигательного аппарата.

К причинам возникновения грыжи позвоночника при остеохондрозе относятся:

ЭТО действительно ВАЖНО! Прямо сейчас можно узнать дешевый способ избавится от болей в суставах. УЗНАТЬ >>

  • ухудшение питания дисков;
  • остеофиты на позвонках, их суставных отростках;
  • артрит;
  • малоподвижный образ жизни;
  • ушибы, травмы опорно-двигательной системы;
  • наследственная предрасположенность;
  • чрезмерные физические нагрузки;
  • патологии костно-суставного аппарата;
  • нарушение микроциркуляции крови, метаболизма;
  • возрастные, гормональные сбои;
  • лишний вес.

Вернуться к оглавлению

Главным проявлением межпозвоночной грыжи является боль, образующаяся вследствие ее давления на корешки нервных окончаний спинного мозга и раздражения их тканей. Шейный остеохондроз с межпозвоночной патологией характеризуется болями в области сердца, головокружением, спазмами головного мозга. При поражении шейно-грудного отдела появляются болевые ощущения по ходу межреберных нервов. Патологические процессы в пояснично-крестцовой области вызывают радикулит. На фоне развития остеохондроза развиваются такие симптомы недуга:

  • потеря чувствительности, онемение в пораженном отделе;
  • боль разной интенсивности в пояснице и ниже колена;
  • ограничение подвижности;
  • нарушение походки;
  • слабость ног;
  • изменение менструации;
  • нарушение половой функции у мужчин;
  • недержание мочеиспускания и дефекации.

Вернуться к оглавлению

Для подтверждения диагноза точного определения места межпозвоночной грыжи проводятся такие диагностические исследования:

  • спондилография;
  • КТ позвоночника;
  • МРТ всех отделов позвоночного столба;
  • нейрофизиологическая диагностика.

Вернуться к оглавлению

Лечение остеохондроза и межпозвоночной грыжи включает:

В таблице представлены лучшие медпрепараты для устранения признаков и симптомов заболевания:

При разрушении значительной части диска, наличии значительных неврологических нарушений и необратимых деструктивных изменений необходимо хирургическое удаление позвоночного образования — микродискэктомия. Ее выполнение позволяет удалить грыжу, не повреждая мягкие ткани и нервные волокна вокруг.

Выполнять ЛФК при грыже позвоночника необходимо под постоянным контролем специалиста. В первый месяц после появления боли не рекомендуется заниматься фитнесом, гимнастикой, бегом. При нарастании болевых ощущений во время физической активности, упражнения при грыже необходимо прекратить. В отличие от ЛФК при остеохондрозе, разрешается только специальная лечебная гимнастика, плавание, ходьба или велосипед. Рацион при заболеваниях опорно-двигательной системы имеет большое значение. Для восстановления метаболических процессов в организме следует соблюдать четкий режим еды. Питание при остеохондрозе и межпозвоночной грыжи должно включать фрукты, овощи, рыбу, молочные продукты.

При неэффективности медикаментозной терапии используются следующие способы устранения недуга:

  • рентген-контролируемые блокады;
  • лазеротерапия;
  • инъекции в триггерную область;
  • иглоукалывание;
  • вытяжение позвоночника;
  • остеопатия.

Вернуться к оглавлению

Для предотвращения развития остеохондроза и его последствий необходимо вести здоровый образ жизни, совершать ежедневные прогулки, следить за весом, и избегать чрезмерных физических нагрузок. При появлении межпозвоночного образования рекомендуется поддерживать правильную осанку, не переохлаждать организм, использовать физиотерапевтические процедуры. Чтобы эффективно лечить грыжу, и предупредить возникновение ее осложнений, нужно своевременно обращаться к специалистам и не заниматься самолечением.

Судя по тому, что вы сейчас читаете эти строки — победа в борьбе с воспалением хрящевой ткани пока не на вашей стороне.

И вы уже думали о стационарном лечении? Оно и понятно, ведь боли в суставах — очень опасный симтом, который при несвоевременном лечении может закончиться ограниченной подвижностью. Подозрительный хруст, скованность после ночного отдыха, кожа вокруг проблемного места натянута, отеки на больном месте. Все эти симптомы знакомы вам не понаслышке.

Но возможно правильнее лечить не следствие, а причину? Рекомендуем прочитать статью о современных методах лечения суставов. Читать статью >>

источник